Лідер ГО "Наш дім - Харків", харківський міський голова у 2006-2010 роках Михайло Добкін звернувся до жителів Харкова із закликом не боятися відстоювати всі ті цінності, які притаманні більшості харків'ян
Відповідне звернення Михайла Добкіна оприлюднено на його каналі в YouTube, писати Regionews.
Звертаючись до харків'ян, Михайло Добкін заявив:
"Я-Михайло Добкін. Я народився і виріс у Харкові. Я-харків'янин. У нашому місті живуть люди, які не бояться говорити правду і називати речі своїми іменами.
Тут живуть ті, хто звик робити, а не просто говорити. Ви всі мене добре знаєте, і у нас з вами багато спільного. Одна Батьківщина, одні погляди, одні цінності. Ми-свої. Чужинці не розуміють Харків. Не можуть змиритися з його сильним характером. Штучно обмежують його амбіції. Бояться, що саме з Харкова почнеться економічне відновлення України.
Вони змушують нас вибирати: мова або мова. Але якщо наша рідна мова-Російська, якщо мова, якою ми мріємо або співаємо колискові нашим дітям, – Російська, якщо мова, якою ми говоримо зі своїми батьками, – Російська, то ми маємо абсолютне право на використання нашої мови скрізь. Нам потрібні і мова, і мова.
Труси і бандити ховають обличчя під балаклавами і видають себе за патріотів. А патріотизм перетворився на товар і асоціюється з беззаконням. Але так більше не буде! Історія 20 століття сповнена прикладів того, до яких трагедій цілих народів призводить підміна патріотизму націоналізмом. Свою Батьківщину ми любимо. Але націоналістами бути не хочемо.
Поки вони з Томосом напереваги доводять, що їх віра правильна, ми продовжуємо ходити в свою церкву. Наш Бог єдиний, наша Церква єдина і неподільна. У Біблії сказано:"стійте у вірі, будьте мужні і тверді". В цьому і є сила. Наше Різдво-7 січня, а не 25 грудня.
Вони хочуть розпоряджатися пам'яттю перемоги, хоча не мають до неї ніякого відношення. Можна переписати підручники історії, можна підтасовувати факти, можна спалити книги. Але тільки пам'ять випалити не можна. Тому щороку 9 травня ми несемо Квіти до Вічного вогню. Перемогу не можна ні забути, ні зрадити!
Коли прийшла біда в Україну і почалася війна, Харків прийняв у себе біженців, людей, для яких Україна – рідний дім. І ці люди тут відчувають себе як вдома: їх не дорікають тим, що "не так кажеш, не так думаєш, не ті свята відзначаєш". Ми-одна сім'я.
Все це-наші цінності. І це ми з вами зробили так, що Харків зміг зберегти своє я, своє обличчя і свою ідентичність. Нашу ідентичність.
Вони поводяться так, ніби нас не існує. Але нас не просто багато. Нас набагато більше, ніж вони думають. І ми зобов'язані заявити про себе. З нами не можна не рахуватися.
Ми не "перефарбувалися" і не змінили собі, так, як це зробили вони. Ми залишилися собою, А Харків зберіг своє обличчя і гідність. І знову приходить час захистити те, що нам дорого!
Згадай друзів, знайомих, близьких і рідних, які думають так само, як ми. Приходь сам і приводь своїх! Час вирішити: або ми-їх, або вони – нас. Приєднуйся до своїх. 080 033 08 11"
